Інтерв'ю з Василем Кісілем

Справа на 200 мільйонів

Українці вже давно звикли до корумпованості українських судів. Їх упередженості при вирішенні справ, де по інший бік стоїть впливова особа або її родич, не має меж. Коли трапляється надзвичайна подія за участю «мажорів» (як їх прозвали в суспільстві), ніхто з українців навіть не сумнівається, що ті вийдуть сухими з води та не будуть покарані за всією суворістю права. Звикши до таких реалій українського правосуддя, інформація, яка надходить до нас із закордону здається байками: невже можна повірити в те, що суд присудив одній з найбільших компаній США виплатити старенькій жіночці 2 мільйони доларів компенсації за те, що в інструкції до мікрохвильової печі ті не вказали, що в ній не можна сушити котів, і через це кіт старенької загинув смертю хоробрих?

Проте нещодавно один з українських судів все ж найшов у собі мужність покарати винних «по-американському». Так, 25 грудня 2012 року рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька (суддя Пруднікова Г.М.) з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Людмили Микитіної було стягнуто моральну шкоду у розмірі 200 000 000 гривень.

Передісторією даного вердикту були події 2000 року, коли водій Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» здійснив наїзд на онуку та дочку позивачки. При цьому п’ятирічна онука від отриманих травм загинула. Того ж року над даним водієм відбувся суд, який підтвердив його вину, але справу закрив, застосувавши Закон про амністію.

При вирішенні справи про стягненні моральної шкоди, суд керувався Цивільним кодексом УРСР, оскільки подія мала місце до набрання чинності нині діючого Цивільного кодексу. Розглянувши справу, суддя Пруднікова Г.М., враховуючи тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивачки у зв'язку з загибеллю малолітньої онуки а також з отриманими дочкою тілесними ушкодженнями, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшла висновку, що адекватною сумою моральних страждань буде сума, що дорівнює 200 000 000 гривень. При цьому «Індустріальна спілка Донбасу» у своїх запереченнях на позовну заяву вказала, що розмір відшкодування не повинний перевищувати 100 000 гривень.

Ще не відомо, чи оскаржили юристи корпорації дане судове рішення, і чи не буде воно змінене судами вищих інстанцій, однак з упевненістю можна сказати одне: такі вердикти надихають боротися за справедливість, не зважаючи на те, хто твій опонент. Якщо перегляд рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька дійти до Верховного Суду України та буде залишене ним без змін – це може стати серйозним прецедентом українського судочинства.

P.S. №1: «Індустріальна спілка Донбасу» заснована в грудні 1995 року та є однією з найбільших корпорацій України, яка володіє або керує пакетами акцій понад 40 промислових підприємств в Україні, Угорщині та Польщі. За даними ЗМІ власником корпорації є Сергій Тарута – підприємець, який за оцінкою  журналу «Forbes», входить до 500 найбагатіших людей планети (оцінка багатства — 2 мільярда доларів США).

P.S. №2: Наводжу текст даного рішення, опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

РІШЕННЯ

Іменем  України

25 грудня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого -судді Пруднікової Г.М.,

при секретарі -Гавриловій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступне.

17 травня 2000 року, о 18 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Лексус 470», що належить Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», рухаючись заднім ходом по проспекту Театральному, виїхав на тротуар перед аркою будинку № 156 по вул. Горького у м. Донецьку, здійснив наїзд на ОСОБА_3 та її неповнолітню доньку ОСОБА_4 (дочку та онуку позивачки), чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, що спричинили її смерть.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди підтверджена постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2000 року згідно з якою кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2 за частиною 2 ст. 215 КК Українибуло закрито у зв'язку із Законом України «Про амністію»від 11 травня 2000 року.

Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачці спричинено моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, порушенні звичного образу життя, викликаного смертю онуки, хворобою доньки, втраті можливості спілкуватися з друзями та знайомими, жити повноцінним життям. Моральну шкоду позивачка оцінює в 200 000 000 гривень.

Просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 200 000 000 гривень.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Від відповідача надійшли заперечення, в яких він зазначив, що розмір відшкодування не повинний перевищувати 100 000 гривень, та що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини відсутності суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

17 травня 2000 року, о 18 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Лексус 470», що належить Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу»рухаючись заднім ходом по пр. Театральному виїхав на тротуар перед аркою будинку № 156 по вул. Горького у м. Донецьку, здійснив наїзд на ОСОБА_3 та її неповнолітню доньку ОСОБА_4 (дочку та онуку позивачки), чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, що спричинили її смерть. Відповідно до тимчасового реєстраційного талону автомобіль Лексус 470, державний № 00230 ЕО, належить Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу». Відповідно до змісту подорожнього листа № 082282 від 17 травня 2000 року водій ОСОБА_2 виконував трудові обов'язки в режимі ненормованого робочого дня, тобто при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди підтверджена постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2000 року, згідно з якою кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2 за частиною 2 ст. 215 КК Українибуло закрито у зв'язку із Законом України «Про амністію»від 11 травня 2000 року.

Як встановлено матеріалами кримінальної справи, в результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_4 17 травня 2000 року від дії тупих предметів при переїзді колесом автомобіля через область лівої половини обличчя та волосяної частини голови спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Зазначена черепно-мозкова травма, що несумісна із життям, стала причиною смерті потерпілої. Відповідно до висновків судового експерту між спричиненими ушкодженнями та настанням смерті наявний причинно-наслідковий зв'язок.

ОСОБА_3 були спричинені численні гематоми, гематоми верхніх кінцівок, та грудної клітини, численні гематоми та спадини кінцівок, сідниці, гематоми нирок, м'яких тканин спини, струс головного мозку, з наступним розвиненням вираженого астено-депресивного синдрому на фоні тяжкого ситуаційного стресу виникла від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини автотранспортного засобу, який рухався, та дорожнього покриття при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 17 травня 2000 року. Зазначені ушкодження віднесені до ушкоджень середньої тяжкості, так як визвали необхідність лікування строком більше ніж 21 день.

Зазначені обставини, дорожньо-транспортна пригода, вина ОСОБА_2, що перебував у трудових відносинах із відповідачем, факт спричинення позивачці тілесних ушкоджень середньої тяжкості, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_4 не є спірними між сторонами.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, що визнаються сторонами та іншими особами не підлягають доказуванню.

При судовому розгляді справи судом сторони не заперечували існування обставин, що визначені вище.

Суд, враховуючи дату виникнення спірних правовідносин, дійшов висновку стосовно врегулювання правових відносин, що є предметом розгляду цієї справи, положеннями Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.

Загальні підстави для відшкодування спричиненої шкоди визначені главою 40 Цивільного кодексу УРСР.

Статтею 440-1 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу УРСР організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 450 Цивільного кодексу УРСР містить безумовний обов'язок відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, організаціями і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), окрім випадків, якщо шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на наведене вище, суд вважає правомірними вимоги позивачки до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»про стягнення моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_2, що перебував на час спричинення шкоди у трудових відносинах із відповідачем.

Як вбачаться з наявних в матеріалах справи документів позивачкою визначені наступні підстави для стягнення грошового виразу моральної шкоди: спричинення дочці тілесних ушкоджень середньої тяжкості та втрата малолітньої онуки.

Визначаючи обґрунтованість заявленої позивачкою суми компенсації за моральні страждання, які їй довелося пережити після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 травня 2000 року та внаслідок якої позивачка втратила онуку та її донька отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 27 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство та материнство охороняються державою.

Виходячи із положень Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1994 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди», де зазначено, що при вирішенні спорів про визначення суми моральної шкоди суд має виходити від характеру та обсягу понесених особою страждань (фізичних, душевних, психічних), та з урахуванням інших обставин справи.

Із змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 травня 2000 року дочка позивачки отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Зазначений фат підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Окрім цього, наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди стала втрата позивачкою онуки. Наявними в матеріалах справи підтверджено, що зазначена дорожньо-транспортна пригода вплинула на образ життя позивачки, спричинила їй важкі душевні та психічні страждання, позивачка була вимушена була зчиняти дії направлені на психологічну реабілітацію.

Суд зазначає, що визначення суми належної до відшкодування моральної шкоди не підлягає конкретному грошовому виразу. При цьому як зазначає й сама позивачка, відшкодувати в повному обсязі моральну шкоду не можна, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому розмір її буде мати суто умовний вираз.

Таким чином, з огляду на зазначене та враховуючи тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивачки у зв'язку з загибеллю малолітньої онуки а також з отриманими дочкою тілесними ушкодженнями, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що адекватною сумою моральних страждань буде сума, що дорівнює 200 000 000 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню та підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки моральна шкода в сумі 200 000 000 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судовий збір в сумі 107,30 гривень в дохід держави.

На підставі ст. ст. 3, 27, 51 Конституції України, ст. ст. 440-1, 441, 450 Цивільного кодексу УРСР, Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1994 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди»та керуючись ст. ст. 5, 6, 57, 61, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 200 000 000 гривень.

Стягнути з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу»в дохід держави судовий збір в сумі 107,30 гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька                                                                                              Г.М. Пруднікова

Проблиски геніальності: податкова виграє 92% судових справ

Півтора роки тому я задався питанням яким має бути Суперюрист, проте однозначної відповіді тоді я так і не знайшов. Пройшов час і відповідь таки з’явилась. І допоміг мені в цьому не хто не будь, а прес-служба Державної податкової служби України.

За її інформацією, розміщеною на офіційному порталі фіскального органу, юристи органів ДПС України виграють 92% судових справ. Наводиться навіть статистика: за сім місяців поточного року ними було виграно 42,5 тис. справ на загальну суму 26,6 млрд. гривень. 

Одночасно ДПС України вказує на те, що кількість справ порівняно з минулим роком зменшилось на 14,5%, при цьому оскаржувані суми збільшились на 20,5%.

У податковому відомстві вважають, що запорукою успіху є «нова стратегія претензійної роботи», при якій «зібрані докази відкриті для ознайомлення платникам, і кожний може переконатися, що оскарження зібраних матеріалів не має судової перспективи».

Отримана інформація дає ґрунтовні підстави вважати юрисконсультів податкової – Суперюристами, адже 92% виграних справ може похвалитися небагато професійних правників.

Ознайомившись з відповідною інформацією, спеціалісти HR-служб провідних юридичних компаній рватимуть волосся на голові, оскільки виявляється, що не потрібно переманювати Суперюристів з інших компаній. Усе, що необхідно, так це зайти в найближче відділення податкової служби.

Напевно зміниться і зарплатно-фінансова політика провідних юридичних компаній, адже юристу, для того, щоб той вигравав 9 справ з 10, не потрібно платити 3 тис. доларів, а лише ту ж саму суму, але в гривні.

Фанфари!

P.S. Для уникнення непорозумінь, відзначу, що дана стаття є іронічною, проте аж ніяк не спрямована на бажання принизити юристів ДПС України. Поважаючи кожну професію, у кожній галузі, все ж мушу поставити під сумнів як надану статистку, так і неупередженість судів при розгляді адміністративних позовів про оскарження рішень податкової. І власна практика, і тисячі повідомлень на форумах про судовий «бєспрідєл» при вирішенні податкових спорів, дають ґрунтовні підстави вірити, що судова влада займається не судочинством, а наповненням державного бюджету.

З огляду на це, заява прес-служби ДПС України про високий клас роботи його юристів є щонайменше смішною, адже про який високий клас може йти мова, коли, наприклад, практикою стало в повідомленні-рішенні податкової визнавати договори нікчемними, не зважаючи на те, що це має бути прямо передбачено в законі.

Як стягнути штрафні санкції у максимально великому розмірі і максимально правильно

Стягнення дебіторської заборгованості – це здебільшого одне з перших завдань, яке дають молодому та недосвідченому юристу. Якщо в наявності є всі необхідні договори, акти виконаних робіт, розписки, одним словом – те, що прямо підтверджує наявність боргу, - справа ця майже безпрограшна. Однак і тут допускаються помилок, і не лише недосвідчені юристи, а й кваліфіковані адвокати.

При стягненні дебіторrи кредитори в більшості випадків вимагають від своїх юристів одне з двох: або хоча б повернути ту суму, яку боржник дійсно заборгував; або роздягнути  до трусів, тобто повернути борг + штрафні санкції.

Саме про другий варіант і слід обсудити, оскільки дуже часто, юристи не виконують відповідного наказу в повній мірі, роздягаючи боржника, так би мовити, лише до штанів. Чому так? Одним просто лінь рахувати дні прострочки, вираховувати відсотки, шукати розміри облікової ставки НБУ тощо. Інші ж просто не вміють цього робити…

З появою правових баз, таких як «Ліга:Закон», де містяться калькулятори штрафів, питання про їх розрахунок нібито знялося саме по собі. Проте така думка хибна, а тому рекомендую при розрахунку штрафних санкцій звернути увагу на такі речі.

По-перше, слід розуміти, що ви можете стягнути за прострочення боргу. Це може бути:

1) пеня за кожен день прострочення платежу (розмір визначається в договорі, але не може бути більшим розміру подвійної облікової ставки НБУ);

2) штраф за кожен факт порушення умов договору (розмір визначається в договорі);

3) 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлено договором;

4) інфляційні втрати за весь час прострочення;

5) збитки (упущена вигода) кредитора, завдані йому невиконанням зобов’язання;

6) проценти за користування чужими грошовими коштами.

По-друге, варто пам’ятати, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. При цьому до вимог про стягнення 3% річних, інфляційних, збитків та процентів за користування чужими грошовими коштами застосовується загальна позовна давність в три роки.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що в господарському процесі нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

По-третє, якщо ви використовуєте калькулятори штрафів, то пам’ятайте, що деякі дані, такі як розміри облікової ставки НБУ є округленими і надаються лише з довідковою метою, тоді як при розрахунку потрібно використовувати не округлене значення. Наприклад, калькулятор штрафів системи «Ліга:Закон» округлює дані до 1/10000, що при розрахунку дає мінімальну похибку, однак, якщо в судовому процесі, юристи відповідача звернуть на це увагу і заявлять судові про такі неточності, суд буде змушений взяти паузу, щоб перерахувати суму боргу. Це в свою чергу призведе до затягування судового процесу.

По-четверте. Чи то цивільний процес, чи господарський, чи адміністративний – кожна сторона має довести ті обставини на, які вони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це означає, що, стягуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, ви повинні не лише вказати, який розмір відповідної ставки був у певному місяці, а й довести це. Я, зокрема, роблю посилання на офіційні друковані видання, де така інформація оприлюднюється, наприклад на «Урядовий кур’єр». У переважній більшості випадків суди не перевіряють цієї інформації, особливо, якщо протилежна сторона не заперечує розрахунки. Однак в практиці є чимало випадків, коли суд доходив висновку, що позивач належним чином не довів розраховані ним суми, і відмовляв у задоволені позову в цій частині. Загальновідомо, що не підлягає повторному розглядові спір з якого є рішення, що набрало законної сили, а тому, одного разу полінувавшись зробити посилання на джерело інформації, ви можете програти фактично безпрограшну справу назавжди.

Те саме стосується й індексу інфляції за відповідний період.

П’яте. Вказуючи, що розмір пені дорівнює n-суму, обґрунтовувати це потрібно не лише додаючи таблицю з даними, а й вказувати формулу за якою ви її розраховували.

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ розраховується за формулою:

Пеня = Сума заборгованості за період х 2 х Ставка НБУ в день прострочки (у відсотках) х Кількість днів прострочки / 365

Примітка. Якщо протягом періоду, за який розраховуються пеня, розмір облікової ставки НБУ змінювався, необхідно розраховувати розмір пені окремо для кожного періоду, в якому відповідна ставка діяла. Відповідно потрібно й вказувати кількість днів прострочки, протягом якого діяла дана ставка НБУ.

Пеня в розмірі, визначеному договором, розраховується за формулою:

Пеня = Сума заборгованості за період х Розмір пені (у відсотках) х Кількість днів прострочки / 365

Розрахунок 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України здійснюється за формулою:

Сума= Сума заборгованості за період х 3% х Кількість днів прострочки  / 365

Примітка. Розрахунок процентів річних в розмірі, визначеному договором, здійснюється за тією ж формулою, шляхом заміни 3% на ставку, зазначену у договорі.

По-шосте. Розраховуючи індекс інфляції, використовуйте лист Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., де особливу увагу необхідно звертати на порядок застосування індексів у неповних і повних місяцях

Сьоме. Дуже часто, розраховуючи борг, стягувач не бере до уваги (або й взагалі не знає), що ст.534 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Тобто, якщо боржник здійснював бодай якісь платежі, то їх в першу чергу потрібно вважати такими, що сплачені на рахунок погашення процентів та неустойки, а на недоплачену суму відповідно продовжувати нараховувати штрафні санкції, про які йшлося вище.

Перелом / Fracture

Країна: США, Німечиина, 2007
Жанр: триллер, драма,кримінал, детектив
Режисер: Грегорі Хобліт
У ролях: Ентоні Хопкінс, Райан Гослінг
Сюжет: Асистент окружного прокурора виявляється втягнутим в хитромудру гру, організованою чоловіком, який уникнув тюремного ув'язнення за замах на вбивство своєї дружини, завдяки грамотно продуманій стратегії поведінки.