Вакансія на посаду юриста

За даними Міністерства юстиції України щороку за рахунок випускників українських вузів кількість юристів збільшується приблизно на 70 тисяч спеціалістів. Відповідно до непідтверджених статистичних даних, усі країни Європейського Союзу разом узяті не готують такої кількості юристів як наша держава. Така ситуація не може не відображатися на якості підготовки правових кадрів, проте це вже досить банальні та пусті слова, які жодним чином не стосуються теми даної публікації.

Я, як, напевно, і кожен із нас, свого часу неодноразово шукав роботу: писав і розміщував у мережі своє резюме, відправляв його всім і кожному, ходив на співбесіди, писав тести і робив багато іншого аби отримати першу посаду - помічника юриста. Проте, коли всі зазначені спроби виявлялися не вдалими, я не міг зрозуміти чому так склалося, адже я такий "молодий та перспективний"! Зрозумів я це згодом, коли сам почав шукати юристів для працевлаштування, розглядати їх резюме, проводити з ними співбесіди.

У кожного свій підхід до пошуку роботи та до пошуку працівників, тому подальші роздуми ніяким чином не претендують на якусь обов’язковість. Це лише мої погляди. Вони можуть слугувати порадою для шукачів роботи, а можуть бути і об’єктом критики.

З власного досвіду хочу відмітити, що 90% надісланих на вакансію резюме не відповідають самій вакансії! Колись і я відправляв свою трудову біографію направо і наліво, вважаючи, що виставлені роботодавцем вимоги - нічого більше як звичайна формальність. Проте, це не так!

Для прикладу, якщо у вакансії зазначеного, що претендент повинен мати досвід роботи з договорами, то це не означає, що йому так просто захотілося. Це значить, що на відповідного юриста буде покладено саме трудові обов’язки, пов’язані з укладенням, аналізом та розробкою договорів! І коли надходить резюме, в якому претендент зазначає, що має 10-річний досвід представництва інтересів у судах всіх інстанцій та рівнів, не згадуючи бодай раз чи працював він в галузі договірного права, складається враження, що людина, яка надіслала тобі резюме, є, як мінімум, не уважною, бо не зазначила того, що потрібно роботодавцю. А навіщо роботодавцю неуважним працівник?

Буває й інший варіант - резюме претендента ідеальне! Наприклад, він молодий, з червоним дипломом закінчив вуз, має достатній досвід роботи, працював в різних юридичних напрямках, а на фото, прикріпленому до резюме, видно, що він достатньо діловий молодий чоловік! Прагнучи перехопити цього дорогоцінного юриста в інших компаній, я швидко телефоную до претендента та запрошую на співбесіду. У домовлений час він приходить і ми розпочинаємо розмову. Однак з його перших слів, підглядування в резюме та погляду, направленому в плінтус, я розумію, що впевненості йому явно бракує. Потім з’ясовується, що зазначаючи в резюме "маю досвід представництва в судах всіх інстанцій", він мав на увазі те, що проходячи практику в районному суді, він був приступній в судовому засіданні, а фраза "досвід роботи 5 років" означає, що 4,5 роки він працював продавцем-консультантом у магазині дитячих іграшок. На цьому наша розмова втрачає сенс. Не потрібно приписувати собі якостей, яких у вас немає, рано чи пізно це все-одно з’ясується!

Проте, претенденти, навпаки, часто приходять впевненими в собі, чітко розповідають про те, де, коли і ким працювали. Саме в цей момент я задаю запитання з галузі права, в якому працював претендент, і з його відповіді чітко розумію наскільки професійно він виконував свої професійні обов’язки. Інколи відповіді приводять мене в шоковий стан. Для прикладу, приблизно 50% юристів, що приходили  до мене на співбесіду, не знали загального строку позовної давності, 75% - не знали з якого часу він обчислюється. 

Якщо кандидат успішно пройшов співбесіду, йому можна дати письмове завдання, наприклад, юридичну задачу із завданням підготовити позовну заяву. Ось тут і відкриваються остаточно всі практичні та теоретичні знання претендента. Здебільшого підготовлена позовна заява тягне на "трійку" для студента 2-го курсу юрфаку.

Повертаючись до процесу співбесіди, слід відмітити також те, що часто претенденти задають некоректні, а, інколи, й безглузді запитання такі як "а ваша компанія обслуговує такі великі підприємства, як м’ясокомбінат?". Один з претендентів не запитував ані про умови праці, ані про розмір зарплати, проте в першу чергу поцікавився чи є в нас кур’єр. Існують і такі, які задають таку кількість запитань, що здається ніби робота приймається на працівника, а не навпаки.

Ще один важливий момент, який варто відмітити підчас проведення співбесіди - зовнішній вигляд кандидата на посаду. Інколи здається, що претендент прийшов у пляжне кафе, а не працевлаштовуватись в юридичну компанію. І мова тут йде далеко не про джинси та футболку, а про тапки та майку... Сумна історія... Буває й таке, що приходить гарна молода дівчина, охайно вбрана, але... сигаретами від неї воняє аж за два метри! Так, я сповідую політику європейських компаній, де працівник, який палить, отримує на 15% меншу заробітну плату, однак справа не в цьому. Справа в тому, що юрист - посада, яка вимагає спілкування з людьми! При цьому відповідні люди або платять тобі гроші, або від них залежить чи відробиш ти свої гроші, а тому той нюанс, як від тебе пахне, грає досить важливу роль. Те саме стосується й запаху поту, який чути від 10% осіб чоловічої статі, які приходять на співбесіду!

Можливо вони поспішали аби не пропустити співбесіду? Я не буду спорити, можливо й так. Однак це не виправдання. Майже кожен десятий запізнюється на співбесіду, обґрунтовуючи це неможливістю знайти офіс. Знову ж таки, дійсно, це життєва ситуація, однак це й одночасно прояв безвідповідальності. На співбесіду запрошують зарання, а тому часу, щоб знайти на карті потрібну адресу є достатньо! Я ось, наприклад, задаю собі таке запитання: "Якщо він не міг знайти адресу офісу, як він шукатиме адресу суду, в який йому терміново потрібно потрапити?".

Коротше кажучи, претенденти на вакантну посаду юриста, відповідально відносьтесь до пошуку робити і не забивайте голову бідолашним роботодавцям - їм на відміну від вас є що робити!