Адвокат диявола: моральна сторона професії юриста

- Ви вампір?

- Майже, я - юрист.

(із фільму "Блейд-2")

 Так склалося, що професія юриста є чи ненайдвозначнішою в плані сприйняття у суспільстві. З одного боку – без юристів – нікуди, це вони добре знають закони і допоможуть вам у вирішенні тих чи інших життєвих проблем. З іншого – юристам не довіряють, оскільки вони – настільки розумні, що обведуть вас навкруги пальця за кілька хвилин.

Юристів недолюблюють майже всі, при цьому самі юристи не люблять інших юристів. Про юристів складено безліч анекдотів, однак, найгірше те, що переважна більшість таких жартів – це справедлива іронія, а не вигадка

Чим же це викликано? Насправді відповідь на таке питання кожен юрист повинен дати сам собі, оскільки вона може бути різною. Однак коріння всіх жартів про юристів є однорідним: представники цієї професії асоціюються з жадібністю до гонорарів, корисливістю, зверхністю та відсутністю моральних принципів.

Не секрет, що професія юриста є чи не найпопулярнішою, а викликано це тим, що правники багато зароблять та мають вагу в суспільстві. Так вважають абітурієнти, обираючи свій майбутній фах, проте, отримавши диплом провознавця, розуміють, що таких «поважних» настільки багато, що на їжу не заробиш. Ось тут то й розпочинається найцікавіше: прагнучи завоювати свого клієнта, юристи йдуть проти етики та моралі.

Так, існує практика за якої новоспечені адвокати, з метою створення навколо себе культу непереможності та фаховості, «купують» у слуг Феміди «правильні» рішення першого десятку своїх справ.

У зв’язку з великою конкуренцією, юристи так радіють, коли до них приходить клієнт, що готові на все аби допомогти у вирішенні їхніх проблем. Така правова активність нажаль дуже часто завдає невиправданої шкоди не лише «ворогам» свого клієнта, а й зовсім ні в чому не винним особам. Однак юристів це не хвилює, оскільки клієнт завжди правий.

До речі, переглянувши сайти юридичних компаній та адвокатських об’єднань, ви знайдете напис типу «наш клієнт завжди правий» або щось подібне майже на кожному. Зазначене свідчить про одне – відсутність моральності. По-перше, такі юристи обманюють своїх клієнтів, адже це логічно, що клієнт не може бути завжди правим, тим паче, коли він зарізав кухонним ножем свого сусіда за те, що останній щось сказав не так. По-друге, це означає, що такі юристи не мають клієнтів, а тому беруться за все і за всіх.

У США існує жарт, що в Арізоні багато стерв’ятників, а в Нью-Йорку юристів, тому, що Арізона обирала першою. Ті темпи розвитку правових війн, що на сьогодні розвиваються в Україні, дають підстави вважати, що через кілька років подібні жарти будуть перероблені і на українську манеру. Юристи будуть окремою кастою в суспільстві: людьми з якими не вітаються сусіди, проте до яких ці ж сусіди прибігають при першій же нагоді подати позов до іншого сусіда.

У чому ж суть? Я зробив свій вибір – прийняв всі антиморальні сторони професії юриста та переваги, які ці антиморальні принципи дають. Зворотного шляху я не бачу, хоча знаю, що він існує: просто мені подобається цей шлях. Суть статті полягає в тому, що кожен хто ще має інший шлях у житті, повинен добре подумати чи не варто обрати саме інший.