Взірцевий суд

Довгий час я уникав обговорення резонансної для українського судочинства теми, а саме щодо процесу проти Юлії Тимошенко. Проте сукупність певних факторів надихнули мене на висвітлення даної події.

Пов’язано це не з тим, що це перший суд в Україні щодо колишнього Прем’єр-міністра, і не з тим, що підсудна є лідером опозиційного руху, а також не з тим, що на відповідний процес із зацікавленістю дивиться Європа та США.

Даний процес є взірцево-показовим! Ні для кого не секрет, що рівень правової думки в України знаходиться на найнижчих щаблях: громадяни в більшості своїй знають про судовий процес виключно з телевізійних фільмів та програм.

Проте суд над Юлією Тимошенко дозволив привідкрити ширму сучасної української правової ситуації в судочинстві та навколо нього. Викликано це тим, що розгляд даної кримінальної справи має широкий соціальний резонанс, про нього говорять на телебаченні та пишуть в газетах, його коментують в інтернеті та критикують в європейських державах. Сукупність цих факторів дозволила пересічному українцю побачити, що юридичні казки «Справ з Юрієм Годецьким» далекі від сучасності.

Завдяки даному процесу пересічний українець дізнався, що розгляд справ у судах України проводиться в маленьких кабінетах, в яких відсутні кондиціонери. Українці дізналися, що виступати перед суддею необхідно стоячи, а якщо не виконувати даної вимоги – будеш арештований. Крім того, Юлія Володимирівна навчила своїх співвітчизників як завдяки частій зміні адвокатів можна затягувати судовий процес.

Проте найцікавішим є те, що розгляд даної справи в суді розпочався одразу після звернення прокуратури, а засідання проходять мало не щодня. І це тоді, коли пересічні підсудні чекають своєї черги на справедливий суд довгими роками, а засідання проходять з інтервалом не менше місяця.

Суд над Юлією Тимошенко з упевненістю можна назвати взірцевим, проте важко визначитись – в прямому чи переносному значенні.