31 серпня 2011

Юридичні обмовки


Усі роблять помилки, іноді грубі, іноді – не дуже. Інколи помилки призводять до катастроф, а іноді – просто підіймають настрій. Саме про останні й хочеться розповісти.

Професія юриста вважається дуже серйозною, у зв’язку з чим, будь-яка помилка представника даної професія сприймається як щось страшне. Проте юристи – теж люди, не зважаючи на те, що дане твердження заперечить більша половина населення Землі.

Сьогодні, проводячи бесіду ще з одним юристом, я ненароком сказав «адміністративне чудочинство»… Я виправив себе і продовжив бесіду, але вже буквально через півхвилини повторив свій шедевр! Це підняло настрій моєму співрозмовнику і, чого гріха таїти, мені також. Однак це був лише початок, бо ще через секунд тридцять я знову повторився!

Усе б нічого, але розмова йшла про «цікаві» рішення адміністративних судів, і в даному випадку дідусь Фрейд був би вірним, якби сказав, що мої помилки є нічим іншим як відверто цинічним висловлюванням про чудернацькість адмінсудочинства.

Після цього мені одразу згадалася історія одного знайомого адвоката, який вимагав від судді винести ухвалу про забезпечення позову, на що служитель Феміди відповів: «Мені необхідні підстави, щоб ухватити таке рішення…». Чи ухватив суддя історія мовчить, але що хотів – однозначно!

Повчальною є історія одного кримського юриста. У судовому засіданні суддя запитав чи є в нього питання до позивача, на що почув дуже швидку фразу: «Я хочу что пиздец…» у цей момент оратор почав перевертати аркуш свого блокноту, у зв’язку з чим зробив секундну паузу. Після цього і суддя, і позивач, і його представник майже в буквальному сенсі від сміху корчилися на підлозі. Їх перебив наш герой, який чітко по словам вимовив: «Я хочу, что б истец ответил мне на такой вопрос…». Чому історія повчальна? А тому, що до справи потрібно готуватися, а не читати запитання з блокноту, і, взагалі, в судовому процесі необхідно розмовляти українською мовою! До речі, цього юриста в Сімферополі колеги називають виключно «истец»=)))

Яскравим прикладом чорного гумору була помилка знайомого адвоката, який назвав «поховною» заяву до фізичної особи про стягнення 20 мільйонів гривень…

Коротше, помилки бувають різними. Одні стягують «оральну» шкоду, інші – в протоколі освідування зазначають «в процесі освідчення обвинуваченого…». Головне сприймати помилки з гумором і прислуховуватися до Фрейда.

Немає коментарів: