При написанні дипломної роботи, тема якої стосувалася місцевих виборів, та дослідженні, у зв’язку з цим, законодавства про вибори та кола відповідної правової літератури, я дійшов до сумного висновку – в Україні відсутні будь-які кваліфікаційні вимоги до членів окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій! Так, саме «будь-які»!
Узагальнивши норми українського виборчого законодавства, з’ясуємо, що членами виборчих комісій (тут і далі мова йде про окружні, територіальні та дільничні виборчі комісії) можуть бути особи, які мають право голосу і проживають у межах відповідного територіального округу або міста, на території якого розташований цей округ. Усе. Інших вимог немає, є обмеження до кандидатур, але це дещо інше.
Право голосу на виборах Президента України та народних депутатів України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років, на місцевих виборах ще встановлюється вимога належності до відповідної територіальної громади.
Таким чином, членом виборчої комісії може бути особа:
-недієздатна або обмеженодієздатна;
-без освіти (у тому числі середньої чи навіть початкової);
-яка має судимість (у тому числі пов’язану з фальсифікацією результатів виборів);
-без елементарного знання виборчого законодавства;
-яка не володіє державною мовою.
Відповідний перелік можна продовжувати, однак висновок відомий наперед: при відсутності кваліфікованих членів виборчих комісій в Україні вибори завжди будуть головними в розділі скандальних новин.
Аби вибори проводилися на високопрофесійному рівні до членів виборчих комісій варто встановити вимоги щодо: наявності вищої, бажано юридичної, освіти; необхідність проходження навчання з питань організації підготовки та проведення виборів; прийняття ними присяги. Також необхідно встановити морально-правову відповідальність членів виборчих комісій, тобто, у разі порушення ними виборчого законодавства, інформація про це має бути доводена до відома громади через засоби масової інформації. Таким порушникам потрібно заборонити обіймати посади, пов’язані з владними та виховними функціями, а також бути членами виборчих комісій на будь-яких інших виборах.
Що ж ми маємо на сьогодні? Згідно із статистичними матеріалами, опублікованими в журналі «Вісник Центральної виборчої комісії» (№ 1 (18) за березень 2010), частка юристів, юрисконсультів та адвокатів з-поміж загальної кількості членів окружних виборчих комісій на виборах Президента України цього року становила 3-4% (тут і далі відсотки коливаються, оскільки дані різні підчас голосування 17 січня 2010 року та повторного голосування 7 лютого 2010 року). Для порівняння: до складу відповідних комісій входило 21-25% пенсіонерів, 15-18% – безробітних, 12-14% – працівників закладів освіти, тобто малозабезпечені верстви населення, які жодного відношення до виборів не мають.
Коли я був студентом І-ІІІ курсів, вибори були головним джерелом моїх доходів, тому я прекрасно розумію тих малозабезпечених людей, які йдуть працювати до виборчих комісій, однак люди ці працюють заради заробітку, а не результату. І на відміну від звичайних працівників держустанов, підприємств, фірм тощо вони не переживають за догани, звільнення та інші негативні наслідки своєї роботи, оскільки, якщо вони й наламають дров, то до наступних виборів це забудеться.
Інший критерій: у першому турі голосування лише 83% членів окружних виборчих комісій мали вищу освіту і аж майже 10% лише середню!
«Не все так плачевно» – можете подумати ви і я з вами погоджусь, але проблема існує і вона має право на те, щоб набути розголосу. Без формування висококваліфікованих виборчих комісій, сподіватися на чесні, прозорі та легітимні вибори не можна, оскільки саме від їх членів залежить хто обиратиме на виборах: народ чи сам кандидат.
Немає коментарів:
Дописати коментар