Нові вибори - нові закони

Як Вам уже, напевно, відомо 13 липня Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів».

Ухвалення законопроекту № 6601 наробило чимало галасу переважно в таборі опозиції та молодих політичних сил, адже Закон передбачає, що висувати кандидатів в депутати можуть тільки політичні партії, місцеві організації відповідного рівня яких зареєстровані не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів.

Проте, мова йтиме не про нову редакцію закону про місцеві вибори – його критику Ви легко знайдете майже на будь-якому інформаційному веб-сайті. Справжня проблема, на мою думку, полягає в іншому, а саме в тому, що для України стало аксіомою приймати нові закони про вибори напередодні їх проведення.

За 19 років незалежності в Україні було прийнято 3 редакції закону про місцеві вибори. До першого – Закону України «Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад» від 24 лютого 1994 року № 3996-XII вносилося дві поправки. До другого – Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 року № 14/98-ВР зміни вносилися тричі. Нинішній, третій – Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року № 1667-IV зазнавав змін 9 разів.

Варто також звернути увагу, що відповідні зміни здебільшого вносилися або не задовго до початку або під час самого виборчого процесу. Унікальним з точки законотворчості є Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», який було прийнято під час виборчого процесу 1998 року.

У разі, якщо Президент України підпише прийнятий 13 липня Закон – він буде 4 в незалежній українській історії. В умовах функціонування нестабільного законодавства очікувати від громадян знання своїх прав та обов’язків є неможливим, не кажучи вже про повагу до існуючої правової системи.

Вибори народних депутатів України проводилися за 4 редакціями: від 18 листопада 1993 року № 3623-XII (зміни до якого вносилися 7 разів), від 24 вересня 1997 року № 541/97-ВР (зміни вносилися також 7 разів), від 18 жовтня 2001 року № 2766-III (зміни вносилися 4 рази), від 25 березня 2004 року № 1665-IV (9 поправок). При  цьому можна ствердно говорити про 5 редакцій Закону, оскільки зміни від 7 липня 2005 року № 2777-IV є новою редакцією.

Щодо виборів Президента України, то до відповідного Закону від 5 березня 1999 року № 474-XIV спочатку було винесено 5 змін. У 2004 році прийнято нову редакцію Закону України «Про вибори Президента України» від 18 березня 2004 року № 1630-IV, до якого в свою чергу зміни вносилися ще тричі. Останні зміни до відповідного Закону вносилися на початку цього року – між першим та другим турами виборів Президента України.

Така ситуація є серйозною загрозою української демократії, а тому потребує конституційного унормування. Єдиним, на мою думку, шляхом вирішення порушеного питання може стати закріплення в Конституції України норми, яка б забороняла вносити зміни до законодавства про вибори за рік до початку виборчого процесу.

Разом з тим, я розумію, що така ідея більше за все на завжди й залишиться просто ідеєю. Важко уявити, як більше 225 депутатів голосують за закон, що вкорочує їхні повноваження.

Щоправда можемо розпочати збирання підписів на підтримку проведення референдуму…